УСТАНОВЛЮВАТИ (ВСТАНОВЛЮВАТИ), юю, юєш, УСТАНОВЛЯТИ (ВСТАНОВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УСТАНОВИТИ (ВСТАНОВИТИ), новлю, новиш; мн. установлять; док., перех.
1. Ставити, поміщати десь що-небудь певним чином, підготовляючи до використання. Артилеристи в самих гімнастерках котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх за рогом готелю і на перехресті в кругляку, виритому німцями для своєї зенітки (Олесь Гончар, III, 1959, 262); Вечір. Група бійців розташувалася на короткий відпочинок. Трохи осторонь Орлик встановлює польовий телефон (Олександр Левада, Драми.., 1967, 93); Мельник з мотористом.. клопоталися, де тут і як краще встановити генератора (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 417);
// Споруджувати що-небудь на певному місці. Щоб прискорити роботу, монтували [монтажники] блоки конструкцій на землі і потужним краном установлювали всю споруду на належне місце (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 59);
// Взагалі ставити зручно, надійно. Музики установляють амфору, угородивши її в пісок, і лагодяться грати (Леся Українка, II, 1951, 318).
2. Організовувати, здійснювати, налагоджувати. Через Юзефу Рубанюк незабаром установив зв’язок з бойовою групою своїх товаришів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 29); — Ви маєте рацію, — не відразу відповів Каргат. — Постараюсь встановити між собою й головним інженером нормальні стосунки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 146).
3. Визначати, розпізнавати за певними ознаками. Перший млинець, найчастіше буває невдалим. Однак по перших млинцях установлюють, скільки тіста слід наливати на сковорідку, щоб млинці були рівними і тонкими (Українські страви, 1957, 258); Вони [розвідники] мали точно встановити розташування нових вогневих точок (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 427); Причину доньчиної смерті так встановити й не вдалось (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 309);
// Відкривати або стверджувати що-небудь, довівши, обґрунтувавши. Копернік установив, що центром руху Землі і планет є Сонце (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 63); Астрономи іноді допомагають історикам установити, коли відбулися деякі давні події (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 4).
4. Створюючи, утверджувати, узаконювати що-небудь. Робітничий клас і селянська біднота, поваливши владу експлуататорів, установили диктатуру пролетаріату (Комуніст України, 12, 1966, 58);
// Уводити в дію, визначати що-небудь якимись заходами. [Палажка:] То ти так і кажи, що це мода, а не закон… А що мода, то кожному не заборониш свою моду установляти (Панас Мирний, V, 1955, 211); Я відразу встановив той порядок робочого дня, який надав репетиціям ділового тону (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 200); З великими труднощами встановили чергу для тих, хто бажав висловитися (Олесь Донченко, I, 1956, 170).
5. розм. Те саме, що втуплювати. Як установить [Семен Іванович] на неї свої карії очі, дивиться, забуде, що й говорив (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 329).