УСТАНОВЛЕНИЙ

УСТАНО́ВЛЕНИЙ (ВСТАНО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до установити. Грізні жерла гармат, установлених на самім валу, були спрямовані на північ, у відкритий таврійський степ (Олесь Гончар, II, 1959, 389); На початку січня і в Городні, і в Сновську після кривавих сутичок з гайдамаками встановлена була радянська влада (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 21); Ще злить мене .. культ вінчання у людей, що ніби-то не вірять в те, во ім’я чого установлені і свята, і обряди (Леся Українка, V, 1956, 426); Мов кібець, стежив [Мірошник] своїми жвавими розумними очицями за кожним селянином і гримав на тих, хто порушував установлений порядок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 22);
//  установлено, безос. присудк. сл. Зв’язку з другим батальйоном досі не встановлено. Послали туди двох зв’язкових. Один повернувся, не знайшов нічого. Другого нема й досі (Микола Трублаїні, I, 1955, 45).