УСПАДКОВАНИЙ

УСПАДКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до успадкувати. Гостро сатиричною, викривальною є картина, де змальовано, як Марта і Степанида [в творі «Над Чорним морем» І. Нечуя-Левицького] ділять успадковане від батька майно (Історія української літератури, I, 1954, 380); У хребетних тварин поряд з успадкованими формами поведінки спостерігається багато набутих реакцій, навичок (Наука і життя, 11, 1958, 30); З перших же зразків українська радянська романістика виявила успадковані нею від класики гостре соціальне бачення й аналітичний дар (Радянське літературознавство, 11, 1971, 10).