УСОЛО́ДА, и, жін., заст. Насолода. Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди — і легіники радістю стріли намір Марусяка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185).
УСОЛОДА
Тлумачення слова