УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (Олесь Гончар, III, 1959, 41).
УСМІШЛИВИЙ
Тлумачення слова
УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися. Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (Олесь Гончар, III, 1959, 41).