УСКЛАДНЮВАТИ, нюю, нюєш і УСКЛАДНЯТИ, няю, няєш, недок., УСКЛАДНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Робити складнішим, різноманітнішим, насиченішим (за складовими частинами, характером особливостей, зв’язків і т. ін.). А Максим все ускладнював і ускладнював акробатичні вправи, прискорюючи темп виконання їх (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 175); [Юрій:] Значить, ти як артистка вважаєш, що любов треба ускладняти, бо інакше вона не цікава? [Галя:] По-перше, я говорю не про любов, а про п’єси. А потім, я ще не артистка, а лише студентка (Олександр Левада, Марія, 1953, 12).
2. Вносити додаткові труднощі, робити важчим, таким, що потребує більших зусиль для здійснення, виконання, розв’язання і т. ін. чого-небудь. Тривожні відомості про бої вже під Одесою, про танкові клини — прориви ворога в глиб Вітчизни — дедалі ускладнювали евакуацію дітей (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 24); Те, що Яремченко мусив іти з дому і ховатися по людях, набагато ускладнило його, як керівника [підпілля], діяльність (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 162);
// Робити напруженим, обтяжливим. У 1453 р. турки захопили Константинополь і поклали край існуванню Візантійської імперії. Це ускладнило економічну і політичну обстановку в Криму (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 597).