УСКЛА́ДНЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням ускладнити і стан за знач. ускладнитися. В дальших дослідженнях ми стали на шлях ускладнення експериментів при вивченні синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку в регуляції відновних процесів (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 22); [Чумак:] Що трапилось? [Потреба:] Несподіване ускладнення. Монашки прийшли читати псалтир над партизанами (Іван Микитенко, I, 1957, 322); Хоча він і говорив, що у нього всі сім раз одміряно, але, як людина тверезого розуму, він припускав, звичайно, можливість всяких ускладнень та несподіванок (Андрій Головко, II, 1957, 567).
2. Нове захворювання, яке виникло як наслідок іншої, попередньої хвороби. Після запалення легенів у нього з’явилось якесь ускладнення (Олесь Донченко, V, 1957, 531); В тринадцять років малого Олексу спіткало нещастя: перенесена скарлатина дала ускладнення на барабанні перетинки, і він повністю оглух (Не ілюстрація.., 1967, 230).