УШИВАТИ 1 (ВШИВАТИ), аю, аєш, недок., УШИТИ (ВШИТИ), ию, иєш, док., перех.
1. Шиючи, робити вужчим, зменшувати ширину; шиючи, підкорочувати (одяг). Приміряють [плаття] — широке, ушивають (Марко Вовчок, VI, 1956, 220).
2. Покривати соломою, очеретом тощо (дах, будівлі і т. ін.). Вкупі з матір’ю він день у день порається коло хати.. Нові крокви становить; околотом вшиває… (Панас Мирний, I, 1949, 324); Він послав Зою зганяти на нічліг телят, а сам взявся вшивати курінь (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 214); Кайдаш з Карпом закидав стіни, вшив покрівлю, а Мотря валькувала стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); Ним [очеретом].. можна вшити і продірявлену стріху (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 158);
// Покривати, облицьовувати що-небудь чимось по поверхні.
3. тільки док. Виготовити способом шиття; пошити. Не гаючи часу, він ушив собі довгий і вузький мішок з мотузком через плечі (Іван Франко, III, 1950, 50); Без голки кожуха не вшиєш (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 95).
УШИВАТИ 2 див. вшивати 1.