УШИВА́ЛЬНИК (ВШИВА́ЛЬНИК), а, чол.
1. Вузенький ремінець для зшивання окремих деталей виробу. Проколює [лимар] швайкою дірку у капиці, слинить у роті кінець вшивальника, крутить його пальцями, всиляє у дірочку (Збірник про Кропивницького, 1955, 304); — А ремесло? Вчиться ж [Сашко]? — Вчиться! Нарізує з сириці ушивальники (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 114).
2. Робітник, який покриває дах соломою.