УШНУРОВУВАТИ (ВШНУРОВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШНУРУВАТИ (ВШНУРУВАТИ), ую, уєш, док., перех.
1. Зв’язувати що-небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін. Чугай вшнуровує солому, зав’язує на рублеві міцні вузли, щоб не порозтрушувати (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 91); [Харько:] Мене на ланцюга? Не, не дозволю!.. [Конон:] Не басуйте! Як скрутять назад лопатки… [Левко:] Та як ушнурують! (Марко Кропивницький, III, 1959, 215).
2. Стягувати шнурками що-небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу (на взутті, одязі і т. ін.);
// кого. Стягувати туго шнурками корсет на кому-небудь. — Чи зуміє ж хто з вас [дівчат] мене зачесати, ушнурувати? (Марко Вовчок, I, 1955, 105).