УШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ (ВШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушляхетнити. — Може бути, твоя вдача з ґрунту витончена й ушляхетнена вже твоїми предками, що гідна спокійно, а радше пасивно дивитись, як рівночасно з тобою ходить і другий мужчина до твого ідеалу [коханої дівчини] (Ольга Кобилянська, III, 1956, 149).
УШЛЯХЕТНЕНИЙ
Тлумачення слова