УШКРЯБНУ́ТИ (ВШКРЯБНУ́ТИ), ну, неш, док., перех.
1. Зробити подряпину, шкрябнувши;
// розм. Поранити (звичайно не сильно). — Хто поранив? — запитав інженер Данилко в трубку. — А чорт їх розбере! Нашого Мухтарова теж ушкрябнули (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 238).
2. перен. Образити, викликати невдоволення. — Будь ласка, — згодився я, хоч така підкреслена спритність скрипаля мене трохи вшкрябнула (Іван Ле, В снопі.., 1960, 171).