УРИ́ВОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до уривок. Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна,.. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Панас Мирний, I, 1954, 252).
УРИВОЧОК
Тлумачення слова