УРИВЧАСТО. Присл. до уривчастий. Грім гримить якось уривчасто, неначе з рушниці гуркає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); Пароплав прогудів тричі — коротко, уривчасто, потім ще раз — протяжно (Семен Журахович, Звич. турботи, 1961, 131); [Ліда:] Я говорила з лікарями. На запитання відповідають механічно, уривчасто — «так», «ні», «невідомо»… (Олександр Корнійчук, I, 1955, 92).
УРИВЧАСТО
Тлумачення слова