УРУБЛЬО́ВАНИЙ (ВРУБЛЬО́ВАНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до урублити. Зненацька його погляд упав на воза з люцерною. Мабуть, привезли пізно, та так і полишили до ранку урубльованим (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 27); Біля надібраної скирти стояли готові врубльовані підводи (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 177).
УРУБЛЬОВАНИЙ
Тлумачення слова