УРО́КИ (ВРО́КИ), ків, мн., етн. За марновірними уявленнями — наслання хвороби кому-небудь поглядом. Марина сказала, що дівка від уроків занедужала (Любов Яновська, I, 1959, 40); Пішла Єлена до баби. Понесла признаку — сорочку стару Олексину. Баба почала шепотіти.. — Вроки! А наврочила білєва [білява] молодиця (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 10).
♦ Виливати (вилити, вилляти) уроки див. виливати.
УРОКИ
Тлумачення слова