УРЯТОВУВАТИСЯ

УРЯТОВУВАТИСЯ (ВРЯТОВУВАТИСЯ), овуюся, овуєшся, недок., УРЯТУВАТИСЯ (ВРЯТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже важкого, скрутного становища. Їх [месників] попередили, та пізно… Рятунку не було вже їм од смерті пазурів залізних… Урятувалось тільки сім… (Володимир Сосюра, II, 1958, 494); Загинув у бою командир їхнього загону більшовик Іван Петриченко, а вони оце лише чудом врятувалися в морі (Олесь Гончар, II, 1959, 75);
//  перен. Звільнятися від чогось небажаного, неприємного, уникати того, що заважає, пригнічує, мучить. Хотіла в роботі забутись, урятуватись, щоб не одразу збагнути весь жах дійсності (Андрій Головко, II, 1957, 505).