УРІВНОВАЖУВАТИСЯ (ВРІВНОВАЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УРІВНОВАЖИТИСЯ (ВРІВНОВАЖИТИСЯ), жуся, жишся, док.
1. Ставати рівним з ким-, чим-небудь у вазі, приходити у рівновагу. Корабель пролітає майже вісім кілометрів кожної секунди. Завдяки такій великій швидкості польоту він утримується на круговій орбіті. Сила тяжіння йогокдо Землі при цьому урівноважується відцентровою силою (Вечірній Київ, 16.VIII 1962, 3).
2. перен. Доходити до відповідності з чим-небудь, ставати рівним у якому-небудь відношенні. Туга за домівкою у Лариси врівноважувалась радістю, що вона їде з Сергієм (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 51); Сили царизму і революції урівноважилися, писали ми тиждень тому, на підставі перших звісток про всеросійський політичний страйк. Царизм уже не в силі придушити революцію (Ленін, 12, 1970, 25);
// Заспокоюватися, набувати нормального стану. — У дівчат це часто буває — бушує, шумує, аж поки не вийде заміж. А тоді відразу.. вона врівноважується (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 174); Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий. Нерви його врівноважилися (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 259); Після того, як Бучний повернувся з гауптвахти, минуло вже тижнів зо три, а він все ще не міг урівноважитись (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 66).