УРІВНОВА́ЖЕНО (ВРІВНОВА́ЖЕНО). Присл. до урівноважений 2. Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Леся Українка, V, 1956, 289); — Не роби таких гримас, Зоню, — врівноважено застерегла її Олена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 288).
УРІВНОВАЖЕНО
Тлумачення слова