УРІКАТИ (ВРІКАТИ), аю, аєш, недок., УРЕКТИ, уречу, уречеш, док., перех. і неперех., кому, кого і без додатка, діал. Докоряти. — Чи тобі жалко божої водиці, Матвійко, — уріка тітка Мокрина (Марко Вовчок, VI, 1956, 326); [Василь (до Горпини):] От, ти мене раз по раз урікала, що я полохливий і несміливий, ану, нехай хто сміливий таку штуку вигада (Марко Кропивницький, I, 1958, 197).
УРІКАТИ
Тлумачення слова