УРІ́ЧЛИВИЙ (ВРІ́ЧЛИВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити. Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити. Я не врічлива (Словник Грінченка).
УРІ́ЧЛИВИЙ (ВРІ́ЧЛИВИЙ), а, е, заст.
1. Здатний зурочити. Урічливі очі.
2. Якого можна зурочити. Я не врічлива (Словник Грінченка).