УРА́ГОВИЙ, а, е, заст., лайл. Чортів, бісів. А вона, урагова баба, і не дума [поринати]; плава поверх води (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 183); [Пастух:] Чого ти тут з безрогими воюєш? [Служебка:] Коли же урагові такі прокляті, — як вирвуться, не заженеш ніяк (Леся Українка, II, 1951, 199).
УРАГОВИЙ
Тлумачення слова