УПРОХУВАТИ (ВПРОХУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРОХАТИ (ВПРОХАТИ), аю, аєш, док., перех. Те саме, що упрошувати. — А може, ти передумаєш, може, залишишся, Марку, — впрохувала його, як уміла [Марія] (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 44); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); Катерина вийшла на роботу тільки у вівторок та й то з запізненням, упрохавши сусідку навідуватись до Соньки й давати їй ліки (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 154).
УПРОХУВАТИ
Тлумачення слова