УПРЯЖНИ́Й, а, е.
1. Прикм. до упряж. Первісними знаряддями упряжного зв’язку є лямка, посторонки, дишло, голоблі (Народна творчість та етнографія, 4, 1976, 70).
2. Який ходять в упряжці, не верховий (про коня); запряжний. За своїм характером робота упряжного коня різноманітна (Конярство, 1957, 163).