УПОВИВА́ТИСЯ (ВПОВИВА́ТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УПОВИ́ТИСЯ (ВПОВИ́ТИСЯ), в’юся, в’єшся, док.
1. Замотуватися у щось, щільно обгортатися чим-небудь.
2. тільки 3 ос. перен. Щільно огортатися, затягуватися (димом, туманом і т. ін.). Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан, II, 1958, 13); Підвів [Сергій] очманілу голову і побачив, що вікна вже вповилися світло-синім серпанком (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 167).