УПОТІТИ (ВПОТІТИ), ію, ієш, док. Спітніти, покритися потом. Употів [сотник], ніби у гарячій бані (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 201); Мати з меншою дочкою шнурували корсет, силкувались, аж впотіли, а корсет все-таки не сходився (Нечуй-Левицький, III, 1956, 42); — Хху! аж употів, бігаючи, — і, вийнявши хусточку з кишені підрясника, кілька раз промокнув [піп] собі шию (Павло Тичина, I, 1957, 248).
УПОТІТИ
Тлумачення слова