УПОРЯ́ДЖЕННЯ (ВПОРЯ́ДЖЕННЯ), я, сер.
1. Дія за значенням упорядити. Неправильно.. те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 431).
2. збірн. Меблі;
// Устаткування, обладнання. Приміщення Палацу [культури] обладнано всіма видами інженерного упорядження (Літературна Україна, 26.II 1971, 3).