УПОРЯДЖАТИСЯ (ВПОРЯДЖАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УПОРЯДИТИСЯ (ВПОРЯДИТИСЯ), джуся, дишся, док.
1. Розташовуватися, розміщатися де-небудь. Парубки, дівчата пнуться навшпиньки, зазирають у вікна. Над ними другим ярусом впорядились на паркані.. діти (Степан Васильченко, I, 1959, 345);
// Діяти стосовно кого-, чого-небудь на свій розсуд; розпоряджатися (у 3 знач.). — Ти от, Шраме, упорядись з жіноцтвом: ти ж коло цього діла ходити зугарний! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 32).
2. Упорядковувати своє житло, свій побут; влаштовуватися. Я вже упорядився в своїй хаті і можу тепер поїхати до Вас (Василь Стефаник, III, 1954, 239); [Михайло:] Щоб поїхати повінчатися, впорядитися як-небудь, треба грошей; то як же я обійдуся без батька? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 182).