УПОРЯДЖАТИ (ВПОРЯДЖАТИ), аю, аєш, недок., УПОРЯДИТИ (ВПОРЯДИТИ), джу, диш, док., перех.
1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54);
// Прибирати, готувати що-небудь. Ви.. слізно благаєте нову господарку швидше вирядити за яким-небудь приводом своїх давніх мешканців двох кімнат та впорядити їх задля нового (Любов Яновська, I, 1959, 432).
2. Влаштовувати, організовувати що-небудь. Енея веде [Дидона] до палацу, Упоряджає офіри безсмертним богам одночасно (Микола Зеров, Вибр., 1966, 239); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (Степан Васильченко, I, 1959, 345).