УПО́ЮВАТИСЯ (ВПО́ЮВАТИСЯ), оююся, оюєшся, недок., УПОЇ́ТИСЯ (ВПОЇ́ТИСЯ), оюся, оїшся, док.
1. Ставати п’яним, напившися горілки, вина і т. ін.
2. перен. Доходити до стану, схожого на сп’яніння;
// Втішатися, одержувати насолоду, бути в захваті. Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам’яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні… Дивилася поважними очима на них, упоювалася їх запахом (Ольга Кобилянська, III, 1956, 10).