УПІЙМА́ТИСЯ (ВПІЙМА́ТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Потрапити у пастку, сітку і т. ін. (перев. про тварин). А хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак, стяг діда Олофіра з човна? (Олесь Донченко, III, 1956, 103).
2. перев. на чому, перен., розм. Бути викритим в якихось негативних діях, вчинках. Тихцем збував торгівцям хліб.. Січкар ні разу не впіймався на цьому гендлі, але Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів (Михайло Стельмах, II, 1962, 36); — Чи на глині, чи на земельці, а діло проверну, — шахраювато осміхається Єгипта. — І постараюся не впійматись ні обехеесівцям, ні рідному своєму начальству (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 257).
♦ Упійматися на гарячому — бути викритим, спійманим на місці злочину.