УПІДЛЕГЛЕНИЙ

УПІДЛЕ́ГЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упідлеглити;
//  у знач. прикм. Підпорядкований комусь;
//  у знач. ім. упідлеглений, ного, чол. Службова особа, яка є підлеглою старшому за посадою.