УПЕРТІСТЬ

УПЕ́РТІСТЬ (ВПЕ́РТІСТЬ), тості, жін. Властивість за значенням упертий1. Упертість зятя й сестри того дня трохи роздратувала його нерви (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 176); Мені здавалось, що найкраще буде, коли Волинчук, переборовши дрібне самолюбство й упертість, сам визнає свою помилку (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 48); — Сказав — не піду, доки не заплатите, що слід, — заявив з настирливою впертістю колишній мірошник (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 103); Павло Чкалов намагався виховати в хлопця характер, спостережливість, гостре око, допитливий та ясний розум і, насамперед, упертість (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 71); Просто-таки дивуватися доводилось тій упертості, з якою червоноармієць здобував знання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 288).