УПЕРЕ́ЗАНИЙ (ВПЕРЕ́ЗАНИЙ), а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до уперезати 1. Катрусю привели до двору у грубій сорочці й уперезану запаскою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 87); Ще зовсім дитячий стан, тісно вперезаний вузенькою крайкою, одкинувся назад (Леся Українка, III, 1952, 660); Долі, на глиці, дві молодиці.. сидять, .. хустками вперезані, бронзоволиці (Іван Драч, Поезії, 1967, 101).
УПЕРЕЗАНИЙ
Тлумачення слова