УОСТА́ННЄ, присл., рідко. Те саме, що востаннє. Ще два тижні тому він уостаннє керманичував [кермував] (Іван Франко, IV, 1950, 384); [Микита:] І ти, місяцю, зрадив мені? ..Світи ж, світи, зраднику, уостаннє, а там ..заховайся за хмари!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 117).
УОСТАННЄ
Тлумачення слова