УНИ́КЛИВО, рідко. Присл. до уникливий. Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: — Та так, знаєте… Дещо написав, а декому і не сподобалося… (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 30).
УНИКЛИВО
Тлумачення слова