У́НТЕР, а, чол., заст., розм. Те саме, що унтер-офіцер. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 294); Атака докотилась до окопу. Зупинились здивовані. В окопах пусто. В одного унтера випала з рук гвинтівка (Олександр Довженко, I, 1958, 36).
УНТЕР
Тлумачення слова