У́НТЕР-ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е, військ. Прикм. до унтер-офіцер. Баба встала, взялась у боки й прийняла на себе унтер-офіцерську постать (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 455). Унтерський, а, е, заст., розм. Прикм. до унтер;
// Власт. унтерові. Старий солдат, батько й досі — ще з японської — зберіг унтерську бравість: весь, як пружина (Олесь Гончар, II, 1959, 11).
УНТЕР-ОФІЦЕРСЬКИЙ
Тлумачення слова