У́НІКУМ, у, чол. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Лілія була зламана при самому корені. — Який жаль! Це фіалкова лілія, панове, унікум. Бачите.., А запах! Відколи світ існує, люди не знають запаху лілії (Олександр Довженко, I, 1958, 405); Букіністичні унікуми;
// перен. Про людину, незвичайну в якомусь відношенні. — Ваші видавці моєю друкарнею не цікавляться. Що їм Батайль? Для них потрібні фабрики книжок, а я тепер, пане, антикварний унікум (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 270).
УНІКУМ
Тлумачення слова