У́НЦІЯ, ї, жін.
1. Міра ваги в Стародавньому Римі, а також в ряді європейських країн, що застосовувалася до введення метричної системи (в англійській системі мір, напр., дорівнює 28,35 г); аптекарська міра в різних країнах (напр., в Росії дорівнювала 29.86 г). — Ви так допитуєтесь, як пишеться, так просите, неначе перепису на тістечка, кілько унцій чого дати, щоб удались (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 348).
Унція тройська — одиниця ваги дорогоцінних металів; дорівнює 31,1035 г.
2. Монета в Стародавньому Римі, пізніше — в Іспанії, Італії та деяких інших країнах.