УМИВА́ННЯ (ВМИВА́ННЯ), я, сер.
1. Дія за значенням умивати і умиватися. Треба було довго вмовляти його [Василька], поки він згодився на вмивання та на чесання (Борис Грінченко, I, 1963, 277); Раптом великі, холодні од умивання руки лягли йому [Дорі] на груди та ребра і підняли кудись угору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); З хати, доплітаючи косу, вибігає Настечка, обличчя її свіже од сну і вмивання (Михайло Стельмах, II, 1962, 129).
2. розм. Те, чим умиваються. Уже тобі готове вмивання.