УМИ́СНЕ (ВМИ́СНЕ), присл. Те саме, що умисно. [Орест:] Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. Ви немов умисне втікаєте від мене (Леся Українка, II, 1951, 43); Зінько вмисне прийшов у громаду дуже рано, бо при йому [ньому] не так вільно було Денисовим прихильникам збивати людей (Борис Грінченко, II, 1963, 357); Угорець.. взявся за сокиру. Уже з того, як він її тримав, було видно, що цей дроворуб небагато врубає. А Гриша умисне підмостив йому таки дебелу колоду (Олесь Гончар, III, 1959, 226).
УМИСНЕ
Тлумачення слова