УМОВИ́ВІД, воду, чол. Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження. Висновки, здобуті в результаті абстрактних умовиводів, ще не можна вважати остаточною істиною (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 21);
// Результат такої дії; висновок. Наші відчуття, уявлення, поняття, умовиводи є образом зовнішнього світу (Шамота, Талант і народ, 1958, 49).
УМОВИВІД
Тлумачення слова