УМОТИВОВАНИЙ

УМОТИВО́ВАНИЙ (ВМОТИВО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умотивувати. В гострому і цікавому сюжеті повісті [«Таємниця Соколиного бору» Ю. Збанацького] наявні пригодницькі елементи. Майстерно введені в сюжетну тканину і добре вмотивовані, вони допомагають глибше розкрити основну ідею твору (Історія української літератури, II, 1956, 336); Шевченко розуміє вимоги часу і відчуває, що на порядку денному сучасного йому літературного життя стоять роман і повість, в яких можна глибше, повніше розкрити дійсність: і економічні відносини тогочасного суспільства, і поведінку героїв, умотивовану соціальними умовами життя (Радянське літературознавство, З, 1963, 36).