УМОЛОТИ (ВМОЛОТИ), умелю, умелеш; мн. умелять; наказ. сп. умели; док., перех.
1. Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. Вмели гречки хоч на галушки (Словник Грінченка); Він підходить до сина, який, спочиваючи, сперся спиною на ясен, — У вітряку був, Дмитре? — У вітряку. Мама послала трохи пшениці вмолоти (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 40).
2. перен., розм. З апетитом з’їсти багато чого-небудь. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала; а тепер хамелю, хам елю, насилу 50 вмелю (Номис, 1864, № 8146).