УМОЧЕНИЙ 1 (ВМОЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умочити 1. * У порівняннях. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57).
УМОЧЕНИЙ 2 див. вмочений 1.