УМЛІВА́ННЯ (ВМЛІВА́ННЯ), я, сер. Стан за значенням умлівати 1, 2 і дія за знач. умлівати 3. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 262); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).
УМЛІВАННЯ
Тлумачення слова