УМІШУВАТИ 1 (ВМІШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИТИ (ВМІСИТИ), ішу, ісиш і УМІШАТИ (ВМІШАТИ), аю, аєш, док., перех.
1. док. тільки умісити. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). * Образно. Захарко так умів чоловіка умісити, як тісто (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 152);
// Місячи, додавати що-небудь. * Образно. На греблі колони, Як пам’ять дерзань, Як пам’ятник гордої сили. А скільки пісень, Таврійських світань В бетон ви навіки вмісили?! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 123).
2. док. тільки умішати, рідко. Добре перемішувати якусь масу.
УМІШУВАТИ 2 див. вмішувати 1.