УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умілий. Учитель.. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Леся Українка, V, 1956, 403); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись. Та вміло правила кіньми Софія (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 8); Бересток легко розколюється на четвертинки, і Тимофій уміло починає витісувати з них ніжки (Михайло Стельмах, II, 1962, 34).
УМІЛО
Тлумачення слова