УЛО́ВЛЕНИЙ (ВЛО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уловити. Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, барсуки (Яків Качура, I, 1958, 444);
// уловлено, безос. присудк. сл. [Пролетарій:] Так от його [утікача] уловлено й розп’ято. Товариші зробили з нього бога, та вигадка й пішла собі по людях… (Леся Українка, II, 1951, 519).
УЛОВЛЕНИЙ
Тлумачення слова